уставляти

1) = вставляти, уставити, вставити (закріплювати в чому-н.), у[в]правляти, у[в]правити
2) = вставляти, уставити, вставити (розмовляючи, уключати свої слова в чиєсь мовлення), докидати, докинути, підкидати, підкидувати, підкинути, у[в]вертати, у[в]вернути, прохоплюватися, прохопитися, у[в]тулювати, у[в]туляти, у[в]тулити
Пор. сказати див. уводити I, 2)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • уставляти — I (вставля/ти), я/ю, я/єш, недок., уста/вити (вста/вити), влю, виш; мн. уста/влять; док., перех. 1) Ставити, поміщати що небудь десь, на чомусь. || Ставлячи, густо покривати щось. 2) розм. Спрямовувати кудись, на кого , що небудь (погляд, очі).… …   Український тлумачний словник

  • уставляти — [ўстаўл а/тие] = вставляти л а/йу, л а/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • уставляти — 1 дієслово недоконаного виду ставити уставляти 2 дієслово недоконаного виду вкладати …   Орфографічний словник української мови

  • вмонтовувати — (умонто/вувати), ую, уєш, недок., вмонтува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Монтуючи що небудь, уставляти якусь деталь …   Український тлумачний словник

  • врізувати — I (урі/зувати), ую, уєш і вріза/ти, а/ю, а/єш, недок., врі/зати (урі/зати), врі/жу, врі/жеш, док. 1) перех.Уставляти щось, вробляти у вирізаний отвір. 2) неперех. Устромлятися в що небудь (про щось гостре). 3) док., неперех., перен., вульг.… …   Український тлумачний словник

  • вставляти — I (уставля/ти), я/ю, я/єш, недок., вста/вити (уста/вити), влю, виш; мн. вста/влять; док., перех. 1) Вкладати, вміщувати щось у середину чого небудь. || Укріплювати в чому небудь, вправляти в щось. Уставити зуби. || Просувати щось у що небудь. 2)… …   Український тлумачний словник

  • уставити — I див. уставляти I. II див. вставляти I …   Український тлумачний словник

  • уставлюваний — (вста/влюваний), а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до уставляти …   Український тлумачний словник

  • уставлятися — I (вставля/тися), я/юся, я/єшся, недок., уста/витися (вста/витися), влюся, вишся; мн. уста/вляться; док. 1) розм.Спрямувавши кудись, на кого , що небудь погляд, очі, невідривно дивитися якийсь час. 2) за кого, за ким, діал. Заступатися (у 1… …   Український тлумачний словник

  • вставляти — [ўстаўл а/тие] = уставляти л а/йу, л а/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.